01.11.2023
Вік живи - вік учись!
Сьогодні опрацьовували з шестикласниками тему з "Фразеології", виконували вправи за підручником. Я із задоволенням цитувала рядки з поезії Василя Симоненка "Лебеді материнства". Мабуть, моє захоплення передалося учням, адже деякі з них вийшли за рамки завдання: склали речення не лише із запропонованими у вправі афоризмами! На уроці прозвучало речення з афоризмом Василя Симоненка "Хто хоче жить, ніколи не помре", і навіть я для себе відкрила вірш поета "Немає смерті".
Дякую Дар'ї за допитливість!
Вік живи - вік учись!
22.11.2023
Сенкан "Нарцис"
На уроці зарубіжної літератури в 6 класі діти озвучують складені вдома сенкани. Учні відзначають вроду, самозакоханість Нарциса, називають його егоїстом.
Карина також бажає озвучити свою роботу, я уважно слухаю дитячі думки, радію з того, що учні засвоїли структуру сенкану, знають зміст міфу, висловлюють власні думки щодо прочитаного, характеризують героя давньогрецької міфології. Я привітно усміхаюсь. Що ще може потішити серце вчительки?!І тут я чую останнє слово сенкану, який склала Карина.
Як Ви гадаєте, який висновок з опрацьованого матеріалу про Нарциса зробила шестикласниця?!
Карина упевнено читає останній рядок сенкану: "Козел".
Я, стримуючи посмішку, яка розпливається по моєму обличчю, як посмішка чеширського кота, прошу Карину пояснити, чому саме таке слово вона дібрала як перефраз до слова Нарцис.
Відповідь геніальна, адже усе геніальне просте! Карина упевнено відповідає: " Людмило Михайлівно, ну він же козел!"
Чи варто сперечатися з дитиною, яка так просто оцінила, мабуть, спираючись на власний життєвий досвід, учинок самозакоханого юнака?!
Щиро раджу дівчаткам оминати нарцисів. Шкода, що мені в 6 класі цього ніхто не порадив!
11.04.2018
PS Зі своїм нарцисом я прожила в шлюбі майже 23 роки.
Усмішка
Минуло вже майже три роки відтоді, коли під час аналізу з шестикласниками епізоду про метро з твору Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" я ще раз переконалася в потужній силі літератури, яка здатна торкнутися найпотаємніших куточків нашої душі. Учні, на жаль, підтримали міркування героїв повісті Павлуші та Яви щодо плати за проїзд з вчительки математики:"Три копійки в один кінець. Родичі - безплатно. З учительки арифметики - п'ять копійок". Цей епізод став тригером для шестикласників, які почали неочікувано для мене ділитися своїми образами, переживаннями. Не знаю досі, як сприймати слова Гліба, що я єдина вчителька, яка усміхається... Це комплімент, чи засторога, чи сигнал SOS?! Я, звичайно, намагалася коректно завершити обговорення особистих учнівських образ, не розпалюючи ворожнечі, пояснюючи власне бачення причин можливого конфлікту, згладжуючи гострі кути піднятої теми, присипляючи того джина, який виліз із пляшки, якого я самотужки не здатна подолати. А чи можна взагалі його подолати? Не знаю! Хочеться все ж таки вірити, що можлива Школа радості, про яку писав Василь Сухомлинський! Знаю точно, що в навчальному закладі обов'язково має бути психолог і не один! На сьогодні кожен із нас потребує психологічної допомоги, підтримки рідних, миру! Так хочеться бачити більше усмішок!
16.03.2024
PS Дякую Богу й собі, що не втратила здатності всміхатися, незважаючи на складні життєві обставини й жахливі поради старших колег не всміхатися дітям))
З дітьми треба гратися, а не загравати.
Бути в партнерських стосунках,
підтримувати, а не потурати!
Любити, а не залюблювати.
16.03.2024
Немає коментарів:
Дописати коментар