Ти заквітчалась, наче молода!
Тобі так личать ці
ошатні строї!
Ти нас чаруєш, матінко-земля!
Ти пробудилась після сну,
І знову вільні твої груди.
Рятуєш душу від недуги!
Б'є в дзвони
птах весні.
І сонце промінь вірності
Шле подрузі землі.
Цілує дощ так пристрасно,
Шепоче вітер палко.
Природа любить віддано,
І від весни так п’янко!
16.04.2014.
Поезію надруковано в літературному альманасі "Перший поверх" № 4 (ст.23)
2 коментарі:
Гарний, гарний вірш!
Дякую!
Дописати коментар